Меліорація

Під меліорацією розуміється система господарських та технічних заходів, направлених на покращення несприятливих природних умов для господарського освоєння земель та збільшення врожайності сільськогосподарських культур шляхом регулювання водного режиму ґрунтів.

В Харківській області застосовується два види меліорації: зрошувальна, яка направлена на поліпшення природних умов в посушливих районах шляхом подачі води на сільськогосподарські землі за допомогою взаємно-зв'язаних гідротехнічних споруд та пристроїв, які являють собою зрошувальну систему. Другий вид меліорації - осушувальна, яка направлена на відведення з територій грунтових і поверхневих вод та застосовується в районах надлишкового зволоження.

На території Харківської області облікова площа меліорованих земель станом на 01.01.2015 року складає 94,2 тис. га, з них зрошувавані землі – 82,4 тис. га (держсистеми – 66,5тис. га, об'єкти внутрішньогосподарського використання – 15,9тис. га), осушувані землі – 11,8тис. га (держсистеми – 7569 га, об'єкти внутрішньогосподарського використання – 4223 га).

Зрошення

Всього в області нараховується 89 джерел зрошень. Джерелами зрошення являються 8 річок (Сіверський Донець, Оскіл, Харків, Мжа, Уди, Лопань, Берестова, Вовча), 16 водосховищ (Печенізьке, Червонооскільське, Рогозянське, Орільське, Муромське, Трав’янське, Великобурлуцьке, Морозівське, Воскресенівське, Олександрівське, Чистоводівське, Бідилівське, Гусинське, Берецьке), канал Дніпро-Донбас, озеро Лиман, розбавлені стічні води Граківського свинокомплексу, очищені стічні води м.Харкова, а також ставки місцевого стоку. Головними джерелами зрошення в області є р. Сіверський Донець та канал Дніпро-Донбас.  

Осушення

Осушення угідь на переважній частині площ виконується відкритими каналами. На окремих ділянках Богодухівського, Дворічанського і Краснокутського районів побудований дренаж з відкритої осушної мережі і закритих дрен. На внутрішньогосподарській системі Зміївського району передбачена примусова відкачка дренажних вод з осушувальної мережі. Магістральні канали (річища р. Лопань, В. Дворічна, р. Мерла, р. Мерчик) на державних осушувальних системах мають, переважно, задовільний технічний стан. Магістральні канали на річищах малих річок на ділянках внутрішньогосподарської мережі Вовчанського, Куп'янського і Печенізьского районів замулені, заросли деревами, верболозом та водною рослинністю. Бокові осушувальні канали на державних осушувальних системах мають переважно задовільний технічний стан, а на внутрішньогосподарських системах незадовільний.

Гирлові споруди закритих дренажних систем зруйновані або замулені. Переважна частина шлюзів-регуляторів ( за виключенням розташованих на магістральних каналах державної осушувальної мережі, що мають задовільний технічний стан), як правило, поламані і не використовуються за призначенням.

До 90 і 10% від загальної площі осушувані землі використовуються, відповідно, під сіножаті і пасовища. Площа осушуваних орних земель в області складає 0,6 тис. га. На окремих ділянках заплави річок розорані до магістральних каналів. Біля населених пунктів випасають ВРХ, що призводить до руйнування і замулення магістральних та бокових каналів.

Осушувані землі області розташовані в межах заплав малих річок. Ширина заплав складає, переважно, 0,1 - 0,5 км, на окремих ділянках до 0,7–1,0 км. Ґрунтоутворюючими породами на осушуваних землях є сучасні алювіальні і делювіальні суглинки, на північному заході області в заплаві р.Мерла та Мерчик – алювіальні піски та супіски. Суглинкові відклади мають неоднорідний, переважно важкосуглинковий і глинистий механічний склад. Залягаючи на ділянках з близьким РГВ, вони оглеєні, а інколи і засолені. Сучасні алювіальні відклади на переважній частині площ осушуваних угідь залягають на розмитій поверхні палеогенових відкладів, а в північно-східній частині області (Вовчанський, Дворічанський райони) на розмитій поверхні крейдяних відкладів. Живлення ґрунтових вод відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і поверхневого стоку.